Екстремальні високі температури та посухи почастішали, а спалахи короїдів у хвойних лісах досягли безпрецедентного рівня, що примушує змінити традиційні підходи до ведення лісового господарства.

Зважаючи на необхідність координації міжнародних дій, Міністерство сільського господарства Чеської Республіки та Ліси Європи (#FOREST_EUROPE – конференція Міністрів, присвячена захисту лісів Європи) в межах діяльності пан-європейської програми #FoRISK (Forest Risk Knowledge Facility) організували робочу групу для обміну знаннями стосовно кращого контролювання біотичних загроз, таких як спалахи короїдів.

Робоча нарада об’єднаної робочої групи «Управління біотичними загрозами в лісах – уроки спалахів короїдів» (Managing Biotic Threats in Forests – Lessons Learned from Bark Beetle Calamities) відбулася 30 травня – 1 червня в Бжезніце (Чеська Республіка). Ця нарада є частиною діяльності, спрямованої на підтримку адаптації лісів до зміни клімату та підвищення їхньої стійкості.

У нараді взяли участь близько 40 учасників із 16 країн Європи (Австрії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Сербії, Словаччини, України, Фінляндії, Хорватії, Чеської Республіки та Швеції, а також представники міжнародних організацій – «Ліси Європи», Продовольчої та сільськогосподарської організації #ООН (ФАО) та Європейського Інституту лісу (EFI). Було заслухано 21 доповідь за трьома напрямами (секціями). Обговорення важливих питань тривало також на позасекційних засіданнях і на екскурсії.

На першій секції під назвою «Життя з короїдами та іншими біотичними загрозами» заслухано представників різних країн стосовно причин і динаміки спалахів короїдів». Другу секцію присвячено заходам управління спалахами короїдів. На третій секції обговорювали питання стратегії управління ризиками лісових збурень, важливість міжнародної кооперації, зокрема програми #FoRISK.

Як відомо, осередки короїдів формуються після ураганів, пожеж і посух, а заселені дерева стають уразливими до дії вітру. Ділянки, де насадження всохли, відновлюються природним чи штучним шляхами, але сконцентроване на великих площах поновлення приваблює дичину, яка його пошкоджує.

Зважаючи на це, у стратегії запобігання та пом’якшення наслідків спалахів короїдів визначено такі напрями (Маркус Ліндер, #EFI):

✔️запобігання (prevention) – обмін знаннями й досвідом, створення мішаних лісів, регулювання чисельності дичини, яка може завдавати шкоди природному поновленню та лісовим культурам;

✔️готовність (preparedness) – заходи профілактики, вчасного виявлення та гасіння лісових пожеж; захист від заселення короїдами деревини, одержаної від рубок порятунку після пожеж, ураганів, сніголаму та інших стихійних лих; феромонний моніторинг шкідливих комах;

✔️реакція (response) – обмін інформацією, вчасне виявлення осередків короїдів, здійснення санітарних рубок і рубок порятунку, екологічно безпечні заходи очищення лісосік, викладання ловильних дерев і вчасне корування, вчасне вивезення з лісу заготовленої деревини;

✔️відновлення (recovery) – субсидії держави власникам лісів, створення умов для формування різноманітних за складом насаджень, створення коридорів для дичини з метою захисту природного поновлення та лісових культур.

У більшості країн-учасників наради спалахи короїдів мають тривалу історію, що дало змогу накопичити певний досвід і розробити пропозиції щодо зменшення негативних наслідків для лісу та суспільства.

Так у Чехії у 2022 році пошкоджено різними чинниками 1600 га лісів. За останні 5 років загинуло та охоплено рубкам порятунку близько 20 % запасу ялинових лісів ( Tomáš Hlásny). Основні чинники – вітер, пожежі й короїди. Крім відомого всім короїда-друкаря Ips typographus, збільшилася роль інших видів, зокрема Ips duplicatus, Pityogenes chalcographus (Мілош Кнізек).

Незважаючи на наявність карти ризиків, визначення пріоритетів нагляду, застосування феромонних пасток і ловильних дерев, у Чехії коруванням заселених дерев і інсектицидами вчасно встигають обробити лише 20% деревини!!!

Це пов’язано зокрема з невпинним зменшенням кількості кваліфікованих робочих, пасивністю власників лісів і негнучкою системою державної закупівлі. Період залісення зрубів у Чехії сягає 5–10 років. Застосовують садивний матеріал різних порід, оскільки ніхто не знає, які види дерев витримають стрімку зміну клімату. На зрубах пропонують залишати незалісені смуги на межі з лісом, щоб сприяти поширенню різних порід. Значні проблеми лісовідновлення виникають у зв’язку зі збільшенням чисельності дичини та масової потрави культур і природного поновлення.

У Німеччині (Ральф Петеркорд) причинами масового всихання лісів були посухи 2018–2022 рр., причому небезпеку не усвідомлювали власники лісів, лісівники, лісові промисловці, політики і суспільство. Власники приватних лісів не знали ознак заселення дерев, не використовували матеріали дистанційного зондування й не обмінювалися інформацією з сусідами. Не вистачало робітників, щоб корувати деревину чи обробляти інсектицидами. Не вистачало місця для зберігання деревини за межами лісу (зберігати її на сільськогосподарських землях заборонено). Фірми не встигали переробляти деревину, заготовлену під час санітарних рубок, а переробка без можливості збуту була невигідною. Хоча за правилами Євросоюзу застосування інсектицидів обмежено, за необхідності швидко захистити ліс на великій площі без них було важко обійтися.

В Австрії (Гернот Хох) спалах короїдів 2015 р. з піком у 2018 р. на півночі країни був спричинений лише посухою, а спалах 2021 р. в гірських лісах на півдні – ураганом 2018 р. та сніговалом 2019/20 та 2020/21 рр. Щільність короїдів збільшилася навіть на значній висоті над рівнем моря. Застосування моделі #PHENIPS дало змогу побудувати межі зон із наявністю з 1, 2, 3 поколінь короїдів, а високо у горах – із відсутністю завершення розвитку навіть повного покоління.

Ділянки, пошкоджені снігом, вітром, і осередки короїдів виявляють під час аналізу знімків Sentinel. Під час моделювання розміщення осередків короїдів у просторі деревостанів беруть до уваги частку ялини у складі, висоту намету, периметр узлісся. Кількість генерацій короїдів на рік визначають за показниками клімату, мезоклімату й мікроклімату, які залежать від рельєфу місцевості, нахилу, рівня ґрунтових вод, водного балансу тощо.

У північних країнах такі спалахи ще не набули такого масштабу, як у Центральній Європі, але на досвіді сусідів вони очікують збурень у всеозброєнні.

У Великій Британії (Макс Блейк) для нагляду використовують феромонні пастки та гелікоптери. Рішення щодо заходів приймають згідно з рівнями небезпеки. За наявності ізольованої популяції шкідника, якого раніше не було, й заселенні до 5 дерев їх вирубують, корують і/або обробляють інсектицидами (рівень 1). На наявності понад 20 заселених дерев а осередку давниною не менше трьох років (рівень 4) вирубають і подрібнюють усі дерева.

У Фінляндії (Тіїна Іліойа) у 2010 р. вперше виявлено 2 покоління короїда-друкаря. До того ж верхівки старших дерев і молодняки заселяють Pityogenes chalcographus та Polygraphus polygraphus, а ловильні дерева – Ips duplicatus. Побудовані зони ризику з урахуванням суми температур, результатів Національної інвентаризації лісів і феромонного моніторингу. Закон обмежує літнє зберігання заготовленої деревини ялини в лісі, якщо її більше 10 м3/га. Дерева, зрубані влітку, треба вивозити з лісу на півдні Фінляндії до 15 липня, північніше – до 24 липня, а на півночі – до 15 серпня. Якщо осередок короїдів поширюється з об’єктів ПЗФ, власник лісу отримує компенсацію від держави. Якщо осередок поширюється від межі зі суцільними зрубами, компенсацію не виплачують. У Фінляндії влаштовують дороги, тренують персонал для виявлення заселених дерев, приділяють увагу селекції деревних видів на стійкість, обладнують розсадники за сучасними технологіями. Вважається, що ризик виникнення спалаху існує за наявності у феромонних пастках понад 15 тис. жуків на ділянку або у випадку заселення більше 10 дерев на 1 км периметра узлісся. Тому розробляють заходи щодо відволікання копитних від ділянок лісовідновлення та коригують ліміти відстрілу.

У Норвегії оцінили ризики поширення короїдів за даними 45-річного застосування феромонних пасток, причому результати обліку передають в он-лайн портал (Паал Крокене). Наразі короїд-друкар у Норвегії має одне покоління, але у випадку прогнозованого потепління можливий розвиток другого покоління, до заселення яким дерева більш уразливі.

Проблему всихання сосни в Україні висвітлила Катерина Давиденко. Глобальними причинами поширення осередків короїдів починаючи з 2010 р. є посухи, а локальними – значна частка чистих соснових насаджень. Недосконалість нормативної бази позбавляє можливості вчасно вирубати заселені дерева, тому що період вильоту жуків після зимівлі припадає на «сезон тиші».

Через відсутність вітчизняних феромонних пасток і доволі високу вартість закордонних, необхідність їхнього збереження після застосування для пред’явлення на вимогу фінансових органів, дефіцит персоналу для швидкого регулярного кваліфікованого підрахунку жуків у пастках, відсутність механізму передання даних у центральні органи управління або наукові установи обмежується можливість прогнозування поширення й обліку короїдів. Перелік інсектицидів, дозволених для використання в лісовому господарстві, не є достатнім для забезпечення захисту заготовленої деревини та обробки ловильних дерев. Відсутність механізованого корування заселених і ловильних дерев не дає змоги вчасно захистити лісову продукцію на великій площі.

В Чехії запропоновано стратегію щодо лісовідновлення на площі, де ліс загинув і вилучений санітарними рубками під час спалаху короїдів. Пропонується поступатися продуктивністю насаджень на користь стійкості та виконанню екологічних послуг лісу (Ян Леугнер, Чехія).

З метою вікової диференціації нових деревостанів пропонується садити цільові види дерев у найбільш принадних для них умовах, а піонерні (березу, осику, вільху, тополю) – разом із цільовими, а на великих зрубах (до 10 га) – для вирощування в короткій ротації (20–30 років). За іншим підходом на першому етапі відновлюють природним чи штучним шляхом усі наявні на ділянці види дерев, а на другому – підсаджують види дерев, яким необхідні специфічні умови мікроклімату (бук і ялицю). З урахуванням доповнення насаджень початкову щільність саджанців зменшують.

Зважаючи на те, що наслідком збільшення площі зрубів буде збільшення у наступному десятилітті площі незімкнених культур і молодняків, які треба вчасно доглядати та захищати від шкідливих комах, патогенів і дичини.

Під час екскурсії учасники наради ознайомилися з різними підходами до подолання спалахів короїдів та їхніх наслідків у ялинових насадженнях, зокрема щодо відновлення лісів та їхньої адаптації до зміни клімату на висоті 600–800 м над рівнем моря в Брди (Середня Чехія), лісів різних форм власності, зокрема державних і недержавних, воєнних, фермерських і Празького архієпископства.

У зазначених господарствах застосовують рекомендовані вченими заходи профілактики поширення осередків короїдів. Вчасно вивозять заготовлену деревину, навчають персонал виявляти заселені дерева, особливо в стіні лісу. Ловильні дерева викладають до початку льоту короїдів (до 10 квітня) із застосуванням харвестерів, основи стовбурів обробляють інсектицидами. Корування заселених ловильних дерев здійснюють харвестером зі спеціальною насадкою у період між піком заселення (коли з’являються перші личинкові ходи) та вильотом самок для закладання сестринського покоління. Витрати власників лісів на корування (200 крон/м3) та викладання ловильних дерев (100 крон/м3) покриває страхування. Визначено, що за вчасного корування ловильних дерев заболонь не сіріє й відповідають категоріям В/С.

Таким чином, стрімке погіршення стану лісів спричиняє збитки власникам лісів і впливає на ринок деревини, на добробут населення, навколишнє середовище, дозвілля, спорт, місця перебування лісових тварин і виростання рослин, біорізноманіття загалом, запаси вуглецю, можливість регулювання клімату, а примушує коригувати стратегію відновлення лісу.

Після спалахів короїдів відбувається дефрагментація лісових масивів, що створює умови для виникнення нових осередків. Осередки всихання поширюються у північні регіони, причому збільшується видовий склад небезпечних шкідників, що розмножуються за наявності сприятливих умов для живлення, зимівлі й за відсутності природних ворогів. Вчені пропонують думати не тільки про лісовий сектор, але й про необхідність відновлення лісів для виконання екологічних функцій і підтримання майбутнього життя людства.

Інформацію підготували науковці УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького Валентина Мєшкова - головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології, професор, д-р с.-г. наук, Катерина Давиденко - старший науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології, доцент, канд. с.-г. наук

Статтю опубліковано: «Природа і суспільство». 2023, № 31–32 (435-436). С. 3–5.