Після публікації презентації дослідження, яке проводили експерти Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine), у громадськості виникли запитання.

Експерти надають на них відповіді:

Запитання 1

Слайд - досвід управління галуззю в частині ДАЛРУ спотворений (презентація дослідження). Державний контроль і нагляд здійснює Держекоінспекція. Жодна з ключових проблем не є такою. Жодна з ключових переваг не є такою. Акцент на детінізації ринку деревини - це не завдання нової моделі, це має бути клопітка робота правоохоронних органів - нацполіції, ДБР, прокуратури і інших. Лісівники мають дбати за ліс, а не перейматися корупцією в галузі і країні. Деревина - лише один із декількох десятків цінностей лісу. Якщо вже "завтра" виникне потреба забути за деревину і розвивати рекреаційний потенціал, оскільки інвестори готові інвестувати кошти в бази відпочинку, санаторії, реабілітаційні центри для військових - тоді що, знову видумувати нову модель. А ще є потенціал водних ресурсів, потенціал гірських ландшафтів?

Відповідь

Світовий досвід, викладений в дослідженні та відображений в презентації, є інформацією з офіційних сайтів відповідних установ, а також витримкою з законодавчої бази країн. Ці сайти відкриті, а більшість доступні в англомовних версіях, вся інформація на 100% отримана з них.

У частині державного конторолю варто наголосити, що відповідно до чинного положення про Державне агентство лісових ресурсів України (Постанова КМУ №521 від 08.10.2022), ДАЛРУ здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства. Це пряма норма прописана в підзаконному нормативному акті.

Ключовим недоліком існуючої моделі було і залишається наявність значних фінансових дисбалансів в галузі, коли середня заробітна плата у найкращому за цим показником облуправлінні у 8! разів вища за найгірше за цим показником облуправління, аналогічна ситуація і з інвестиціями, прибутковістю, матеріально-технічним забезпеченням тощо. Це так само, якщо 11 футболістів гратимуть самі за себе, а не на командний результат. З таким підходом жодна команда не виграє матч. Так і в лісовій галузі, є умовні «зірки», і є, на жаль, провали. А результат галузі, м’яко кажучи, посередній.

Завдання нової моделі диверсифікувати існуючи ризики та забезпечити прозору модель управління лісового господарства, в тому числі і детінізацію ринку. На жаль, існуюча модель спровокувала систему при якій керівництво лісогосподарських підприємств тісно пов’язані з місцевим керівництвом правоохоронних органів. Наше ж завдання розірвати це замкнуте коло!

Більше того, створення до ДП «Ліси України» забезпечить ведення лісового господарства до стандартів та практик ЄС. Ця модель буде зрозумілішою і для інвестора, що також збільшить інвестиційну привабливість галузі та дозволить залучити кредитні ресурси, в тому числі з ЄС.

Крім того, створення ДП «Ліси України» є і універсальним інструментом, що також дозволить розвивати і рекреаційний потенціал. Для прикладу, фінське Державне підприємство «Metsähallitus» має у своєму складі підрозділ «Parks & Wildlife Finland», що управляє майже всіма фінськими національними парками та природними заповідниками, а також десятками об’єктів культурної спадщини. Думає саме таким шляхом має і піти ДП «Ліси України».

Запитання 2

Україна стала на шлях децентралізації, а запропонована модель призведе до повної централізації. І наскільки я розумію розпорядником коштів буде лише ДП "Ліси України"? І ще момент, що має таке відбутись, що після об'єднання експорт зросте аж на 12%? Де вони візьмуться?

Відповідь

Запропонована модель жодним чином не порушує принцип децентралізації. Ми очікуємо, що за рахунок відбудови оптимальної фінансової моделі, детінізації ринку та підвищення продуктивності відбудеться підвищення заробітних плат в галузі і відповідно збільшення податків до місцевих бюджетів. Ми хочемо повернути довіру інвестора до лісу – ми очікуємо на розвиток рекреаційної складової, а це знову ж таки нові робочі місця та надходження в місцевий бюджет від туристів.

Також дослідження показує, що внаслідок детінізації ринку деревини з’явиться можливість заповнити наявні виробничі потужності деревообробних та меблевих підприємств України до 85–90%. Внаслідок цього прогнозується зростання експорту продукції цих галузей на 20,2%. Це консервативний сценарій, але, за нашими розрахунками, додаткові інвестиції у глибоку переробку дозволять наростити експорт продукції деревообробної та меблевої галузей в 1,52 рази.

Запитання 3

З тексту, який Ви надіслали, незрозуміло основне: а хто, власне, займається в польському лісовому холдингу безпосередньо лісовим господарством, тобто виробничою діяльністю - лісівництвом і лісозаготівлею. Там сказано, що 430 лісництв ведуть лісовпорядкування. Але лісовпорядкування і лісогосподарювання - це різні речі. Це зовсім не одне і те саме. Можливо, це просто помилка перекладу. У будь-якому разі прошу дати відповідь.

Відповідь

Дослівно це звучить «forest management», тобто лісовпорядкування.

Запитання 4

Чи призведе ця реформа до приватизації лісів?

Відповідь

Категорично ні, про це і не може бути мови.

Яким чином це регулюється?

1. Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 4 приватизації не підлягають надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об’єктами права власності Українського народу;

Абзаци 11-12 частини п’ятої цієї статті передбачають – не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене частиною другою цієї статті, та пакети акцій акціонерних товариств, до статутного капіталу яких передано майно, визначене частиною другою цієї статті, якщо такі підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб’єктам господарювання державного сектору економіки.

Об’єкти державної власності, визначені частиною другою цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

2. Лісовий кодекс України:

Частина дуга статті 1 визначає, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Відповідно до статті 6 лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів.

До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з частиною першою статті 7 ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Третьою частиною цієї статті передбачено, що ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Статтею 12 визначено механізми набуття права приватної власності на ліси:

Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом.

Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі.

Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Частиною другою статті 16 визначено, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію".

3. Крім того, 30 березня 2021 року Верховною Радою України прийнято у першому читанні законопроект 4020 «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у додатку п’ятому до якого зазначено перелік державних підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, які не підлягають приватизації.

Запитання 5

Як вдалося прорахувати показники діяльності ДП «ліси України» до 2027 року, враховуючи те, що в країні йде війна і ситуація не стабільна?

Відповідь

Це моделювання і це припущення. Бралися до уваги сценарні умови, що з 2023 року ситуація нормалізується і буде розвиватися у сталому руслі. Але з урахуванням реформи. По факту, ці показники можуть бути досягнуті протягом 5 років за умови реформ та нормалізації політичної ситуації.