Дослідження природного поновлення головних лісотвірних порід зони та шляхів і методів його використання для формування стійких і продуктивних змішаних насаджень проводяться в рамках виконання теми «Удосконалити системи рубок у лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва». Основними дослідними об’єктами слугують 5–10-річні змішані соснові молодняки з участю дуба у п’яти базових лісгоспах Волинського ОУЛМГ. У ході науково-дослідних робіт (НДР) аналізувалися, насамперед, ключові характеристики дубового підросту на відновлених суцільних зрубах – поширення, представництво у складі, структура, стан, перспективи розвитку тощо.

За оцінками, у нинішніх соснових молодняках суборових і сугрудових лісорослинних умов дуб природного походження присутній на понад третині відновлених зрубів. Поширеним варіантом є представництво у вигляді незначного домішку. На значній частині площ молодняків кількість дуба на гектарі складає від кількох сотень до кількох тисяч насіннєвих особин та кущів парості за переважання вегетативної складової. Формування угруповань природного дуба на зрубах відбувається здебільшого довільно, без цільових заходів збереження і підтримки.

Все ж, питома частка площ зрубів, на яких природний дуб протягом останніх 5–10 років цілеспрямовано вводився у нове покоління сосняку зі збереженого підросту, поточного самосіву та деформованої парості, у регіоні та в базових лісгоспах має тенденцію до зростання. Поки що лише в окремих лісництвах повернення дуба (насамперед, природного походження) в сосняки вже є обов’язковим і його підріст використовується у максимально можливих обсягах. Однак слід визнати, що останніми роками виробництво все частіш практикує збереження дубового підросту на зрубі, селективний догляд за кущами його парості до змикання намету, періодичне видалення пригнічуючої дуб деревно-чагарникової рослинності. Це, безперечно, у найближчій перспективі призведе до значимого підвищення участі дуба в соснових молодняках.

 У досліджених змішаних листяно-соснових молодняках до складу насаджень цільовими заходами було включено від 1 000 до 3 700 шт./га дуба природного походження. У складі цього компоненту доволі високою є питома частка порослевого дуба, який успішно росте і після відповідного догляду вже у стадії змикання входить до спільного із сосною намету.

 Природний підріст дуба має ширший віковий діапазон порівняно зі штучно введеною і самосійною сосною, проте основна його частина з молодого віку належить до основного намету насадження. Збереження насіннєвого підросту дуба з наступним доповненням його порослевою складовою після «посадки на пень» пошкоджених і пригнічених особин, як підтверджено на натурних об’єктах, дає високий багатоплановий ефект. Крім того, важливо визначити діючі та потенційні насінники, які вже на початковому етапі лісовідновлення стають джерелами поширення жолудів на прилеглі території.

При обстеженнях також було виявлено доволі результативний варіант спонтанного формування змішаних дубово-соснових формацій. Він розвивається на тих ділянках, де сосна початково була значно зрідженою внаслідок низької збереженості лісових культур та відсутності її самосіву. При цьому зазвичай утворюються насадження мозаїчно-куртинного типу, сприятливого як для розвитку дуба, так і сосни. Наші НДР підтвердили суттєво кращий ріст і розвиток дуба (незалежно від походження) у біогрупах порівняно з поодинокими екземплярами серед сосни або супутніх порід. Цей варіант просторової структури є оптимальним для ефективного розвитку насадження в цілому.

Серйозним конкурентом для основних лісотвірних порід є береза повисла. Тому регулювання її максимально допустимого представництва і типу розміщення на площі відновлення (орієнтовно 500–750, максимально – 1 000) рівномірно розосереджених особин для дубово-соснового молодняку 1 класу віку має вирішальне значення не лише для сосни, а й для дуба. В умовах гарантованого зростання дуба участь берези у складі насаджень доцільно звести до мінімуму.

 Характерною особливістю розміщення підросту дуба в молодих соснових формаціях, яка зберігається і при подальшому рості, є його підвищена концентрація в узлісних зонах. Часто по контуру ділянок молодняків утворюються густі пояси з переважанням дуба звичайного. Слід зазначити, що з точки зору нагальної потреби прискорення процесу відновлення популяції дуба в сосняках така його просторова дислокація також є цілком прийнятною.

В дослідну сукупність змішаних молодняків було відібрано й насадження зі значним або високим представництвом дуба звичайного. Однак у багатьох випадках поряд із ним вже зростає інтродукована порода – дуб червоний. Цей вид проявляє себе як доволі експансивна порода з ефективнішим механізмом природного поновлення та інтенсивнішим розвитком, тому сумісне зростання дуба червоного з дубом звичайним є неприйнятним.  

Комплексна оцінка змішаних дубово-соснових молодняків по колу визначальних критеріїв (ріст, біорізноманіття, строк формування лісового середовища тощо) показала, що оптимальне поєднання рівнів продуктивності та стійкості притаманне насадженням із представництвом у складі 3–4 одиниць дуба. В таких формаціях сосна зберігає за собою статус головної породи, зменшення її кількості призводить до формування більш розвинених крон і при цьому не впливає на бонітет.

Проведені НДР незаперечно доводять високий лісовідновний потенціал дуба та можливість, доцільність і успішність застосування його природного поновлення в новому поколінні сосняків Західного Полісся. На нинішньому етапі, коли повернення дуба в сосняки старшого віку протікає спонтанно і повільно, основним полем діяльності щодо нарощування популяції означеної цінної породи є сегмент лісовідновлення.

Як підтверджує в натурі вже наявна сукупність змішаних молодняків поточного періоду відтворення соснових формацій, максимальне цілеспрямоване залучення дуба природного походження до процесу лісовідновлення є цілком реальним і раціональним прийомом.

Прес-служба УкрНДІЛГА