Голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів, як врятувати самосійні ліси

Україна має близько 2 млн га самозалісених територій – там де ліс з’явився природним шляхом, а не був висаджений штучно. Це величезний ресурс зі значним потенціалом розвитку, який ми маємо берегти, виконуючи вимоги закону. Про це заявив голова Держлісагентства Віктор Смаль.

«Сьогодні самосійні ліси є абсолютно незахищені, адже ростуть на землях сільськогосподарського призначення. Це означає, що у будь-яку мить їх можуть знищити – просто розорати ці землі під аграрні потреби, і лісу там вже ніколи не буде. Наша мета – не допустити цього і забезпечити надійний захист самозалісеним територіям. Саме для цього ми працюємо над тим, щоб переводити їх у категорію земель лісогосподарського призначення та забезпечувати належний догляд», - зазначив очільник Держлісагентства.

Він додав, що територіальні органи Держлісагентства – Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, – подали до органів місцевого самоврядування клопотання про віднесення земельних ділянок до категорії «самозалісені» на загальну площу 1 млн 902,7 тис. га. Але поки що позитивні рішення є лише на 57,5 тис. га.

«Своєю чергою державні підприємства Держлісагентства подали до громад клопотання про передачу самозалісених земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 138,9 тис. га й отримали позитивну відповідь на 30,5 тис. га – це майже 22% від загальної кількості», - повідомив Віктор Смаль.

За його словами, громади, на території яких є самозалісені території, мають два шляхи: самостійно доглядати ці ліси, створивши профільне комунальне підприємство, або передати їх у постійне користування.

Очільник Держлісагентства наголосив, що нерідко виникає ситуація, коли коштів на створення комунального підприємства у громади немає, а передачу лісів у постійне користування вважають зайвим клопотом та непотрібними витратами. Але це не так.

Процедура передачі самозалісених ділянок доволі проста та не потребує від громади жодних витрат. Процес вкладається у шість кроків, алгоритм дій наступний.

1. Міжрегіональне управління Держлісагентства звертається до громади з клопотанням про віднесення ділянки до самозалісених – в порядку визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України.

2. Місцева рада своїм рішенням вносить запитувану ділянку до самозалісених земель.

3. Лісокористувач звертається до громади з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення самозалісеної земельної ділянки в постійне користування.

4. Лісокористувач укладає договір з розробником документації з землеустрою та оформлює за громадою речові права.

5. Лісокористувач звертається до громади з клопотанням про затвердження документації з землеустрою та надання ділянки у постійне користування.

6. Лісокористувач реєструє права постійного користування земельною ділянкою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

«Громада може на власний розсуд обрати лісокористувача, головне, щоб він належно виконував свої обов’язки. Ми з розумінням ставимося до можливостей та бажання великих економічно спроможних громад вкладати кошти у розвиток самосійних лісів та самостійно їх доглядати. Але якщо громада усвідомлює, що у довгостроковій перспективі не має змоги фінансувати цей процес, краще доручити його підприємству з відповідними можливостями», - зауважив Віктор Смаль.

Він нагадав, що найбільшим лісокористувачем в країні є ДП «Ліси України». Підприємство бере на себе всі витрати з оформлення необхідних документів та забезпечує належний догляд за самосійними лісами, зокрема охорону від пожеж та незаконних рубок. І найголовніше – має для цього необхідний фінансовий ресурс.

«Тож закликаю громади не зволікати та зробити крок до збереження самозалісених територій. Створюйте профільні комунальні підприємства, передавайте самосійні ліси в постійне користування – обирайте свій шлях. Головне, щоб у кожного лісу був спроможний та відповідальний господар. Адже мета у нас одна – зберегти самосійні ліси.  Це не лише відповідальність за дотримання вимог закону, але й відповідальність перед наступними поколіннями мешканців громад», - підсумував Віктор Смаль.