Навіть у найскрутніші часи лісівники підтримують один одного, допомагають усім, хто того потребує. І, звісно ж, завжди підтримують українську армію. З початком повномасштабного вторгнення чимало наших колег стали на захист країни, доєднавшись до лав Збройних Сил України та воло­нтерського руху.

До другої річниці повномасштабного вторгнення армії рф на територію України розпочинаємо цикл розповідей про #історії_незламності наших працівників, а також запрошуємо усіх долучитися до проекту та ділитися історіями стійкості лісівників!

Сьогоднішня розповідь про помічника лі­сничого Макарівського лі­сництва філії «Іванківське лісове господарство» ДП "Ліси України" Дмитра Маковського.

Дмитро пам’ятає кожен день, який довелося пережити не лише йому в період тимчасової окупації Київщини в лютому-березні 2022 року. У той важкий пері­од він активно допомагав пережи­ти страхіття своїм ко­легам та землякам. Проявляючи при цьо­му неабияку сміли­вість. Про все це, до речі, розповідається і в книзі Павла Смовжа «Фрагменти української незла­мності», що вийшла друком на­прикінці минулого року.

💬 «Усі наші лісництва опинили­ся на окупованій території, але навіть в умовах жорстокого те­рору ворога лісівники продовжу­вали рятувати людей. Вони допомагали в евакуації місцевих мешканців до більш безпечних регіонів, давали прихисток для тих, хто не міг виїхати», - згадує Дмитро.

Навіть у найважчі дні Дмитро регулярно їздив до сусідніх сіл, доставляючи продукти та предмети першої необхідності. Адже багато хто з людей зали­шився без жодних запасів їжі та засобів гігієни. Його самопоже­ртва допомогла врятувати чи­мало життів. Раз на тиждень їздив до своїх колег - працівників лісництва. Вперше спробував велосипедом, а потім наважився уже й автомобілем. Коли закінчився бензин у баку його «Таврії», брав у товариша скутер.

Одного разу потрапив в руки рашистам, які «обнишпорили» весь транспорт. Переважно, шукали «нацистські» татуювання та колишніх військових. Відтоді їхав виключно велосипедом, але неодноразово потрапляв під автоматні черги.

Після звільнення Київщини від окупантів Дмитро разом з односельцями одразу ж включився у відновле­ння зруйнованої інфраструктури під­приємства та допомогу постраждалим. Активно волонтерить і дотепер. Його хобі - виготовлення виробів з дерева (а це годинни­ки, ключниці, підставки, торшери тощо). Результа­ти своєї творчої праці ви­користовує з благодійною метою: безкоштовно надає для продажу на благодійних ярмарках, що проводяться з метою збирання коштів для ЗСУ.

Історія життя лісівника Дмитра Маковського в той період фрагментарно відтворена у проекті відомого режисера Алана Бадоєва - кінострічці «Довга доба». Прем’єра цьо­го документального фільму відбулася нещодавно у Києві. Відеозаписи, котрі робив тоді Дмитро попри вели­ку небезпеку, також зайняли своє місце в хронології тимча­сової окупації части­ни Київської області, висвітлюють жахи, які пережили її жителі.