Коментар Держлісагенства щодо проміжного звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, їхніх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їхнього управління, які могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, за шість місяців діяльності.

19 квітня на сайті Верховної Ради України був опублікований проміжний звіт так званої ТСК Нацресурс.

Держлісагентство сприяло роботі комісії, зокрема, на численні запити ТСК була направлено понад тисячу сторінок відповідей.

На жаль, робота ТСК супроводжувалась неетичною поведінкою деяких її членів по відношенню до працівників лісових господарств. Лісівники звертались із численними скаргами на образи, приниження людської гідності, погрози, залякування, незаконні вимоги з боку деяких членів ТСК.

Крім того, під час роботи в соцмережах деякими з представників ТСК розповсюджувалася недостовірна інформація.

Текст проміжного звіту ТСК також містить безпідставні звинувачення, непідтверджені факти, недостовірні дані.

Коментувати кожну тезу та цифру із звіту, напевно, не має сенсу. Ми обрали лише найбільш «кричущі» фрагменти, які дають повне розуміння про якість та достовірність цього документу.

• Псевдоопитування 

ТСК стверджує, що під час роботи провела системне дослідження проблематики сфери лісового господарства. Мета – ідентифікація та рейтингування загроз, оцінювання ризиків їхнього поширення.

Дослідження базується на результатах так званого «опитування», яке проводилося в режимі online «шляхом заповнення анкет із дотриманням режиму конфіденційності та без розкриття індивідуальних даних опитуваних».

ТСК зазначає, що в «опитуванні» прийняли участь представники державних органів, підприємств, установ, громадських організацій, бізнесу, профспілок, територіальних громад, науковців. Але кількість людей, які прийняли участь в анкетуванні, чомусь не вказується.

Насправді, у нас немає інформації, чи хоча б один зі співробітників Держлісагентства або лісових господарств приймав участь в анкетуванні. Ба більше, невідомо, чи взагалі представники галузі приймали учать в «опитуванні». Анкетування не передбачало ідентифікації респондента. Будь-хто міг, наприклад, вказати, що є керівником лісогосподарського підприємства, або науковцем, або екологом, або деревообробником.

«Опитування» також не передбачало системи незалежного контролю за обробкою анкет. Ніщо не заважало організаторам сформувати будь-який потрібний результати – це стосується як кількості анкет, так і відповідей.

Варто додати, що значна кількість запитань в анкеті була сформована маніпулятивним чином, тобто запитання містили відповідь. Наприклад, респондентам пропонувалось оцінити, до яких негативних наслідків призвела централізація управління галузі.

Отже, так зване «опитування» апріорі не може слугувати основою для аналізу ситуації у сфері лісового господарства

• «Радомишльське ЛМГ» та 881 млрд грн

Одним із основних результатів проміжного звіту ТСК є розрахунок так званого «потенціалу доходів по галузі в рік».

ТСК заявляє, що у минулому році Держлісагентство отримало 23,3 млрд грн доходу від продажу лісопродукції. Проте результат міг скласти 881 млрд грн! В 40 разів більше!

Сенсаційний висновок базується на порівнянні доходу філії «ДП Радомишльське ЛМГ» від переробки лісопродукції з доходом ТОВ «ХХХ».

ТСК стверджує, нібито «ДП Радомишльське ЛМГ» продає на експорт лісоматеріали за ціною в три рази нижчою від ринкової, а вторинної продукції переробки деревини (відходів) за ціною нижчою в 20 разів від ринкової. Дохід «ДП Радомишльське ЛМГ» «в середньому при переробці 10 тис. м3 деревини за місяць складає – близько 200 тис. грн. ТОВ «ХХХ» в середньому при переробці 10 тис. м3 деревини «тієї ж сортності», що і у «ДП Радомишльське ЛМГ», отримує 12,5 тис. грн.

За даними ТСК, «середні обсяги рубок на рік в Україні – 20 млн м3, з них 9,8 млн м3 переробляється державними підприємствами ЛГ та продається лісопродукцією».

Висновок ТСК: реалізація 9,8 млн м3 за ринковою ціною сладе 495 млрд грн. Крім того є «прихований перевихід продукції» – 15 млн м3. Якщо цей «перевихід» переробити і продати, можна отримати ще 386 млрд грн. Загалом «валові доходи по галузі в рік» мають потенціал – 881 млрд грн.

Почнемо аналіз цього сенсаційного висновку ТСК з того, що «ДП Радомишльське ЛМГ» взагалі не продає лісоматеріали на експорт. Вся продукція – і оброблена, і необроблена деревина – реалізується через українську біржу за ринковою ціною.

Варто також зазначити, що згадана у звіті ТОВ «ХХХ» працює у Дніпропетровській області, займається будівельно-монтажними роботами (за 2022 рік підприємство отримало 35,3 тис. грн збитків). Переробка деревини не є видом діяльності підприємства. ТОВ «ХХХ» не купує деревину у ДП «Ліси України». Але, звісно, у ТСК можуть бути власні джерела інформації.

Найважливіше! З наведеного ТСК розрахунку витікає, що «ДП Радомишльське ЛМГ» отримає на переробці куба деревини майже в 20 разів більшу суму, ніж приватний переробник. На якій підставі в такому випадку ТСК звинувачує філію ДП «Ліси України» у неефективності? Та ще й масштабує це звинувачення на всю галузь?

Щодо переробки деревини у ТСК цілком невірна інформація. Річний об’єм переробки деревини філіями ДП «Ліси України» складає не 9,8 млн м3, як стверджує ТСК, а менше мільйона кубів. Наприклад, в першому кварталі 2023 року ДП «Ліси України» реалізовано 106 тис. м3 пиломатеріалів, отримано 607 млн грн. Реалізація 100% обсягу обробленої деревини здійснюється філіями підприємства через біржові аукціони, тобто за ринковою ціною. Це факт, який не можливо поставити під сумнів.

Фінальні викладки авторів звіту взагалі складно коментувати. Це вже поза межами здорового глузду. Що і на що множили експерти-аналітики ТСК, щоб отримати майже 900 млрд грн доходу? Звідки взялись 15 млн м3 додаткової деревини? Чи можуть члени ТСК пояснити, як приховати майже мільйон залізничних вагонів з лісом? Це складно назвати маніпуляцією чи фейком. Це божевілля.

• ДП Ужгородське ЛГ

ТСК обрало у якості прикладу неефективності роботи галузі «ДП Ужгородське ЛГ».

ТСК стверджує, що «розрахункові фінансові втрати» господарства за 11 місяців 2022 року складають близько 80 млн грн. Також «зафіксовано низку системних правопорушень, що містять ознаки вчинення кримінальних правопорушень».

Проте, будь-які акти, довідки та розрахунки фінансових втрат в сумі 80 млн грн, складені ТСК або іншими структурами, ані у філію «Ужгородський лісгосп», ані Держлісагентство не надходили. Звідки взявся розрахунок втрат? Може знову порівнювали з ТОВ «ХХХ»? На жаль, про це у звіті ТСК не згадується.

ТСК публікує голослівні звинувачення без жодних підтверджених фактів.

• 20 кримінальних проваджень

ТСК повідомляє, що за час її роботи загалом відкрито 20 кримінальних проваджень, за якими здійснюється досудове розслідування.

Чи означає це, що виявлено два десятки злочинів? Ні, не означає.

Типова заява до поліції виглядає приблизно наступним чином: «на території… лісового господарства відбуваються злочини в сфері довкілля за участю працівників держлісгоспу та керівника філії та підконтрольних йому підприємців, які в складі організованого злочинного угрупування викрадають, зберігають та збувають лісопродукцію».

Отримавши таку заяву, поліція не може не відкрити провадження, тому що це звернення від посадової особи. Правоохоронці проводять огляд «місця події», допитують «свідків», долучають всі документи про походження деревини. Порівнюють бирки на деревині із базою ДП ЛІАЦ, отримують копії ТТН та договорів купівлі-продажу необробленої деревини.

До суду може бути направлене клопотання про накладання арешту на продукцію (з формальної причини, адже триває перевірка), але слідчий суддя в задоволенні клопотання, як правило, відмовляє. Бо для арешту не має підстав.

У Держлісагенства не має даних, які б свідчили, що у справах, відкритих за заявами членів ТСК, звинувачення підтвердились, а співробітникам лісових господарств були висунуті підозри.

Таким чином, наявність відкритих кримінальних проваджень жодним чином не свідчить, що в результаті роботи ТСК були дійсно виявлені порушення в роботі лісових господарств.

• Реформа та монополізація

У звіті ТСК перераховуються нібито негативні наслідки утворення ДП «Ліси України»:

• Акції «Лісів України» з часом можуть відійти у власність приватних осіб;
• Монополізація ринку деревини, що призводить до зниження конкурентного середовища та неефективності господарювання;
• Кричущі факти зловживань у ДП «Ліси України»: привласнення національних ресурсів, а також ризики втрати державою величезних фінансових доходів;
• Підвищення соціальної напруги, втрата роботи працівниками низової ланки галузі.

Насправді:

• В проєкті закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України», який розміщений на сайті Держлісагентства, чітко вказується, що 100 відсотків акцій акціонерного товариства «Ліси України» належать державі. Акції товариства не підлягають приватизації̈;
• ДП «Ліси України» сьогодні забезпечує рівні, прозорі та конкурентні умови купівлі лісопродукції для всіх учасників ринку. Вільний доступ до ресурсу мають як малий, так і великий бізнес. Але якщо розуміти «конкурентне середовище» як можливість купувати деревину у лісгоспу по прямому договору за неринковою, заниженою ціною, то такого «середовища» дійсно більше не має;
• Жодних доказів «кричущих фактів» в роботі ДП «Ліси України» ТСК не навела. Фантазії про 881 млрд грн додаткового доходу серйозно сприймати складно;
• Трудові колективи лісгоспів автоматично перейшли в ДП «Ліси України». Певне скорочення чисельності працівників лісової галузі відбувається кожен рік. Переважно це стосується адміністративного апарату в результаті діджиталізації процесів управління та обліку. ТСК не навела жодного факту масового скорочення працівників лісових господарств.