Упродовж 7–10 листопада 2023 року науковиця УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького Катерина Давиденко відвідала Литовський науково-дослідний центр сільського й лісового господарства (Каунас, Гіріоніс), де взяла участь у наступних заходах:

У роботі дискусійної платформи Європейської програми HORIZON щодо менеджменту мережі об’єктів збереження генофонду в умовах масових спалахів збудників хвороб і шкідників, зокрема халарового некрозу ясеня звичайного;

У Міжнародному семінарі «Селекція лісових дерев, збереження та використання лісових генетичних ресурсів» (Forest tree breeding, conservation, and use of forest genetic resources).

Під час роботи дискусійної платформи учасники послухали та обговорили дві доповіді: «Загальноєвропейський моніторинг лісів і розробка спільної стратегії збереження ясена» (д-р Ріта Вербілайте, Литва) та «Пошук молекулярних маркерів стійкості ясеня до збудників хвороб і шкідників, зокрема халарового некрозу ясеня та ясенової смарагдової вузькотілої златки (д-р Катерина Давиденко, Україна).

Міжнародний семінар «Селекція лісових дерев, збереження та використання лісових генетичних ресурсів» був спрямований на обговорення підходів до аналізу європейських лісових генетичних ресурсів і питань їхнього збереження як важливої складової підвищення продуктивності лісів та адаптації лісових насаджень до глобальної зміни клімату. У семінарі взяли участь 27 фахівців із 12 країн Європи (Швеції, Фінляндії, Польщі, Латвії, Литви, Естонії тощо).

Катерина Давиденко представила дані щодо поточного українсько-латвійського проєкту «Ризик-орієнтована стратегія підготовки до моніторингу і біологічного контролю ясеневої смарагдової златки».

Один із розділів проєкту спрямований на пошук і картування дерев ясена, які є стійкими до інвазійних шкідників і збудників хвороб, що дасть змогу отримати генетичний матеріал для збереження ясена в Європі.

Семінар відкрив з вітальним словом заступник директора доктор Мариус Алейниковас👨‍🔬. Модератор – науковий співробітник лабораторії лісової генетики та селекції дерев доктор Даріус Каваляускас – розповів про важливість збереження лісових генетичних ресурсів та обміну досвідом щодо стратегій збереження генетичної мінливості лісових деревних видів як складової біорізноманіття лісів.

Проблема збереження й сталого використання лісових генетичних ресурсів тісно пов’язана з процесом імплементації одного з рамкових документів саміту ООН в Ріо-де-Жанейро (1992), а саме Конвенції про охорону біологічного різноманіття🌐.

Модератор запросив учасників обговорити інноваційні способи збереження, відтворення й раціонального використання лісових генетичних ресурсів, узагальнити міжнародний і національний досвід щодо їхнього вивчення та збереження, а також розглянути проблеми практичного використання досліджень у лісовій галузі.

Доктор Даініс Рунгіс (Латвія) розповів, що пом’якшення наслідків потепління, викликаного зміною клімату, а також збереження стану лісів неможливо уявити без підтримання генофонду лісових насаджень. У Латвії поступово збільшується площі насаджень, які забезпечують генофонд майбутніх лісів і їхню різноманітність. Передбачено компенсації власникам лісів, якщо території виділяють для збереження лісового генофонду.

Доктор Рунгіс розповів про здійснення інвентаризації носіїв генофонду (crop wild relative – CWR), які зосереджені на наявних або потенційних об’єктах генозбереження in situ в Латвії, та про вибір пріоритетного списку CWR для збереження in situ. Лабораторія узгоджує параметри опису лісових культур із партнерами GeNBIS для полегшення завантаження даних до бази #GeNBIS (Nordic-Baltic Genebanks). Ця база даних збирає всю інформацію стосовно генетичних ресурсів рослин національних генних банків Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Система діє з 2020 року, узгоджена з міжнародною системою GRIN-Global і замінює колишню систему баз даних #SESTO.

Доктор Ян Ковальскій (Польща) розповів, що в Польщі перебувають під особливою охороною понад 204 279 га насаджень, що є насіннєвою базою та постачають матеріал для збереження корінних екотипів лісоутворювальних порід.

Державні ліси Польщі ініціюють також власні програми, спрямовані на підтримання біологічного різноманіття та захист і відновлення популяцій видів флори й фауни, що зникають. У Польщі створено два реєстри лісового матеріалу: Державний реєстр лісового матеріалу, який включає 36 видів лісових дерев і категорій об’єктів, перелічених у Законі про лісовий репродуктивний матеріал, а Реєстр лісових базових матеріалів державних лісів містить дані про породи дерев та інші характеристики. Об’єкти, зареєстровані в обох реєстрах, використовують для збереження in situ генетичного різноманіття в лісах усіх категорій власності. Відповідно до реєстру Польща має 20 382 насіннєвих і збережуваних насадження, 264 насіннєвих розсадники, 8 541 плюсове дерево та 2 630 джерел насіння🌱.

Доктор Тііт Маатен (Естонія) розповів про історію створення насіннєвих плантацій лісових порід в Естонії з 1985 року. Цільовими видами для збереження були й залишаються найважливіші з економічного та екологічного поглядів види: сосна звичайна (Pinus sylvestris), ялина звичайна (Picea abies) та береза срібляста (Betula pendula). За збереження лісових генетичних ресурсів відповідає Міністерство природи, а принципи збереження викладено в національному законодавстві («Лісовій політиці Естонії»). В Естонії нині існують десять генетичних резерватів загальною площею 2 860 га. Доктор Тііт Маатен подарував литовським колегам саджанці – потомство найбільш високої сосни в Естонії.

Професор, доктор Даріус Данусевічус (Литва) розповів, що традиційні програми збереження лісових генетичних ресурсів, які ґрунтувалися на обмеженні управління природоохоронними територіями, виявилися неефективними в Литві та інших країнах в умовах швидких глобальних і локальних змін навколишнього середовища. Він наголосив, що в основі нових стратегій збереження генів і розведення дерев, що реалізуються в національних програмах більшості європейських країн, покладено Концепцію Multiple Population Breeding System (#MPBS), розроблену Г. Намкунгом (G. Namkoong) у межах програми #EUFORGEN. Спеціально розраховано мережі територій збереження генів. Це дає змогу оцінювати адаптованість наявних генетичних варіацій і вести господарство так, щоб гарантувати відновлення й збереження генетичного різноманіття, посилити адаптацію лісових видів дерев, забезпечити загалом збереження лісових генетичних ресурсів та ефективну селекцію лісових видів дерев. На основі концепції MPBS розроблено плани щодо створення мережі субпопуляцій збереження генів in situ та ex-situ для всіх широколистяних деревних порід в усіх лісових регіонах, а також впровадження там динамічних лісокультурних заходів із визначенням рівнів збереження та інтенсивності розмноження дерев за групами порід згідно зі специфічними біолого-екологічними особливостями. Деякі наявні об’єкти постійної лісонасінної бази включено в нову мережу як субпопуляції збереження генів in situ та ex-situ.

Ще декілька презентацій було присвячено довгостроковій програмі лісових досліджень #CoFORD: WP3 – Дослідження, необхідні для вивчення генетичної стійкості до збудника хвороби ясена Hymenoscyphus fraxineus і створення стійкого до неї садивного матеріалу ясена.

Kateryna Davydenko (#УкрНДІЛГА, Україна) виступила з презентацією щодо співпраці у межах українсько-латвійського та українсько-шведського проєктів щодо збереження ясенових насаджень в Європі та досліджень, пов’язаних із аналізом колекційного та селекційного матеріалу ясена за допомогою молекулярно-генетичних маркерів і використанням цих маркерів для вивчення генів стійкості ясеня до інвазійних видів, а саме до збудника хвороби халарового некрозу (Hymenoscyphus fraxineus) та ясеневої смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis). Це буде значним внеском у процес створення стійких популяцій ясеня звичайного.