Ясенева смарагдова вузькотіла златка (#Agrilus_planipennis_Fairmaire) – інвазивний вид,  руйнівний для ясенів, горіха та низки інших листяних деревних порід. Яйця самки відкладають в тріщини кори дерев. Личинки живляться під корою  і за один-два роки з’являються у вигляді імаґо.

Вперше у Харківській області ясеневу смарагдову вузькотілу златку виявили в липні 2021 року у Кам’янському лісництві ДП «Куп’янське лісове господарство» біля сіл Кам’янка та Тополі. У серпні 2021 року було достовірно підтверджено присутність златки на території Дворічанського національного природного парку, поблизу села Красне та села Кам’янка у лісах природного та штучного походження. При цьому златка заселяла два види ясена – Fraxinus pennsylvanica Marsh. і Fraxinus excelsior L.

Подальші дослідження в напрямку Великого Бурлука також виявили смарагдову златку, зокрема були заселені дерева поблизу сіл Нова Олександрівка, Артемівка та Приморське, але на ділянці дороги Чугуїв – Харків присутність златки не підтверджено.

Під час обстеження центральної частини Харківської області у 2021 р. в околицях м. Балаклея златку не було виявлено, як і в околицях м. Богодухів.

У серпні 2023 року було помічено значне погіршення санітарного стану дерев ясена в полезахисних смугах біля с. Рогань. Під час детального обстеження дерев зафіксовано наявність розкльовів кори птахами та поодинокі D-подібні льотні отвори. У Молодіжному парку м. Харків (Київський район) також наявні заселені дерева ясена.

У вересні 2023 р. обстеженнями дерев ясена по окружній дорозі м. Харкова, околиць населених пунктів Елітне, Бобрівка, Циркуни, Лісне, Черкаська Лозова, Мала Данилівка, Пісочин, Лідне, Покотилівка, Безлюдівка, Хроли та Докучаєвське також виявлено поселення златки. Ознаки заселення дерев виявлені також у смугах уздовж дороги Харків – Богодухів (населені пункти Пісочин, Солоницівка, Пересічне, Вільшани, Максимівка, Крисіно, Богодухів і Губарівка). 

На мапі ми умовно позначили межу поширення златки у південній і північній частинах Харківської області, де через бойові дії детальне обстеження провести наразі неможливо. Зважаючи на темпи її поширення у західному напрямку, можна з великою ймовірністю припустити, що златка є і там.

Біля с. Полкова Микитівка відмічається незначне погіршення санітарного стану дерев ясена, але поселень смарагдової златки не підтверджено. Так само її не виявлено у Слобожанському національному парку біля м. Краснокутськ, про що свідчать результати обліків у феромонних пастках і візуальні спостереження.

Дуже швидкому поширенню златки сприяє велика частка дерев ясена пенсильванського (#Fraxinus_pennsylvanica) у лісосмугах уздовж доріг. Складність виявлення шкідника полягає в тому, що не завжди є можливість оглянути з землі верхівки дерев, а в перший рік заселені дерева не відрізняються від незаселених.

Заселення златкою неминуче призводить до поступового всихання дерев за верхівковим типом. Таким чином, вона є агресивним карантинним стовбуровим шкідником, який здатний заселяти дерева як ослаблені різними чинниками, зокрема ясеневими короїдами (#Hylesinus sp.), так і зовні абсолютно здорові.

Інформація підготовлена науковцями УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького.