Природний підріст дуба – дієвий чинник трансформації соснових лісів: у Західному Поліссі продовжуються дослідження природного поновлення корінних лісотворних порід.

На попередніх етапах розробки теми № 2 «Удосконалити систему рубок в лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» встановлено, що в сучасних сосняках зони є поширеними і прогресують процеси формування розвинених угруповань природного підросту дуба звичайного. Ці процеси реалізуються в різноманітних варіантах і, за даними науковців Поліського філіалу УкрНДІЛГА, найбільш успішно в суборевих умовах. З низки причин впродовж останнього десятиріччя вони прискорились і на сьогодні вже об’єктивно фіксується зростання популяцій природного дуба, насамперед у місцях колишнього зростання цієї цінної корінної породи.

Головним чином, суттєву активізацію розвитку дубового підросту викликали масштабні вибіркові санітарні рубання, обумовлені масовим всиханням сосни 2015-2019 рр. внаслідок короїдно-трахеомікозного ураження на фоні змін клімату.

Загалом, формування зімкненого підростного ярусу дуба стало однією з визначальних рис поточного лісотворного процесу в сосняках. Частина найбільш розвинених особин природного дуба вже сягає висоти майбутнього другого ярусу деревостанів. Крім того, за рахунок посиленого розвитку дуба в критично зріджених насадженнях прогнозувалась і на тепер підтвердилася динамічна зміна порід у вигляді трансформації деградованих (здебільшого штучних) сосняків у похідні природні дубові молодняки. Зокрема, за спостереженнями, протягом останніх 2-3 років такі осередки триваючої або завершеної зміни сосни дубом стають цілком звичною структурною складовою окремих посткризових сосняків філій «Колківське ЛГ» (Граддівське лісництво) та «Городоцьке ЛГ» (Городоцьке лісництво). Локалітети дубових новоутворень зазвичай приурочені до узлісних зон насаджень, «вікон», рідин і розривів всередині деревостанів, кулісних і лінійних ділянок тощо.

Під час проведення чергового етапу польових робіт 2024 р. у кв. 31 Городоцького лісництва було виявлено поширення куртин лісу, в яких відбувається зміна складу деревостанів на користь дуба або заміна дубом сосни в рідинах головної породи. Означені осередки природного переформування штучного сосняку в сосново-дубові деревостани та в похідні дубняки зустрічаються розосереджено по всій площі кварталу.

Науковцями Поліського філіалу УкрНДІЛГА с.н.с., к.с.-г.н. Бородавкою В.О. та н.с. Бородавкою О.Б. разом з лісничим Мишковцем С.І. було обстежено декілька локалітетів інтенсивного розвитку дубового підросту, показових щодо натурного підтвердження зміни порід.

За матеріалами лісовпорядкування 2013 р., сосняк у вид. 30 площею 4,0 га, що зростає в умовах свіжого дубово-соснового субору, мав наступні характеристики: лісокультурне походження, склад – 10Сз, вік – 50 років, висота – 20 м, діаметр – 22 см, 1 бонітет, повнота – 0,8, запас – 320 куб.м/га. З 2017 р. він почав піддаватися нападові короїдно-трахеомікозного комплексу, інтенсивні вибіркові санітарні рубки проведено у 2019 р., додаткові – у 2022 р. На даний час у виділі переважають низькоповнотні деревостани і рідини сосни з розвиненим щільним дубовим підростом і продовжуються процеси трансформації насадження.

Так, на обліковій ділянці №1 в 61-річній сосновій рідині (повнота 0,2) вже утворився молодий дубовий ліс. На площі залишилося 120 дерев сосни (в перерахунку на 1 га) висотою 22 м, діаметром 30 см. Кроновий намет материнського насадження втрачений. Дубовий підріст має наступні характеристики: вік – 10-20 років, густота – 3,8 тис.шт./га, зустрічність – 90 %, питома частка життєздатних особин – 95 %. Молодняк, у якому домінує дуб, має суцільно зімкнений намет висотою до 8 м.

Облікова ділянка №2 репрезентує певну стадію переформування низькоповнотного сосняку в дубово-сосновий ліс з цілком вірогідним переважанням дуба у складі насадження в майбутньому. Материнський 61-річний деревостан сосни має густоту 220 дерев на гектарі, висоту – 23 м, діаметр – 28 см, повноту – 0,4, зімкненість намету – 0,5. В дубовому підрості, загальна густота якого складає 3,1 тис.шт./га, чітко виділяється найрозвиненіша пануюча складова.

Молоді природні дубки віком 15-20 років мають середню висоту 8,5 м (максимальну – 11 м), діаметр – 13 см, розгалужені крони, відносно рівномірно-регулярне розміщення по площі. Підлегла частина підросту дуба, представництво якої складає 25 % загальної кількості, також відмітна відновленням вертикального росту та розвитку крон.

В цілому обстеження підтвердили активні ростові видозміни в основній сукупності підросту дуба. Визначальними насамперед є: перебудова типу росту на виразно вертикальний гостровершинний, наростання і формування крон нормального типу та помітне збільшення приросту у висоту за останні 5 років.

За оцінками, у кв. 31 Городоцького лісництва протікають перспективні та лісобіологічно цінні процеси трансформації сосняків, провідним чинником яких виступає природний підріст дуба. Їхнім результатом в недалекому часі буде формування наближених до корінних прототипів змішаних дубово-соснових, сосново-дубових та, рідше, дубових лісів складної структури з вираженою ярусністю, належним рівнем лісового середовища та біологічної стійкості. Окремі виділи будуть представлені насадженнями, в яких сосна і дуб зростатимуть сумісно по мозаїчно-куртинному типу.

Крім того, у кв. 31 прискорено утворюється доволі значущий насіннєвий центр, з якого дуб буде поширюватися в сосняки суміжних територій.

Виключно важливо, що аналогічні процеси відновлення популяцій місцевого корінного дуба природним шляхом набувають системного характеру по усій зоні Західного Полісся.