Науковцями відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення і відділу лісівництва та економіки лісового господарства УкрНДІЛГА було досліджено особливості самозалісення полів, розвитку на них природного поновлення деревних порід і динаміку таксаційних характеристик самосійних насаджень на площі близько 28 га.

Дослідження були проведені на ділянках, наданих у користування мешканцям м. Броди Львівської області. Впродовж 15 років природне поновлення сосни звичайної різної густоти та віку розрослося на понад 80 % площі залишених полів. Площа суцільних самосійних насаджень сосни звичайної на них наразі становить 2,8 га.

Осередком розповсюдження насіння, за допомогою якого відбувалося самозасівання полишених сільгоспугідь, є середньовікові культури сосни звичайної (Бродівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», кв. 37, вид. 14), що ростуть в умовах свіжого дубово-соснового субору (В2-дС). Це чисті насадження сосни (10 Сз), які характеризуються віком 44 роки, середньою висотою 18 м і діаметром 20 см, відносною повнотою 0,75, запасом 260 м3/га та Іа класом бонітету.

З метою вивчення лісівничо-таксаційних характеристик у найбільш рівномірно й густо засіяних сосною ділянках було закладено 2 пробні площі. Після самозасівання сосною звичайною минуло 10–16 років, відстань пробних площ від стіни лісу – 50 і 100 м.

На пробних площах переважають дерева 10–11-річного віку, частка яких становить 83 % від загальної кількості дерев. Це найбільш густо й порівняно рівномірно засіяна ділянка. Вочевидь, основне засівання відбулося у врожайні роки. Природне поновлення на ній характеризується груповим розміщенням та є найбільш густим у пониженнях, які утворилися на межах полів внаслідок обробітку ґрунту. На пробних площах густота природного поновлення в кулісах із біогруп завширшки 2–4 м становить 7,5 і 11 тис. шт./га, а між ними – 0,7 та 1,7 тис. шт./га.

Насадження перебувають на стадії інтенсивної диференціації за діаметром і висотою. Діаметри стовбурів варіюють від 1,2 до 20,3 см, коефіцієнти варіації за діаметром становлять 54,7 та 60,3 %. Середньозважений клас Крафта – 2,5 та 2,8. Насадження сильно й дуже сильно ослаблені (індекс санітарного стану насаджень – 2,3 та 2,6). Середньозважений умовний (потенційний) клас товарності за результатами суцільних переліків відповідає 1,8 та 2,2. До третього класу відноситься 38 та 56 % дерев за кількістю. Сухостійних дерев 9 та 16 % за кількістю.

Насадження на пробних площах характеризуються середніми діаметрами 7,7 та 8,9 см, середніми висотами – 6,0 та 6,5 м, протяжністю крон – 3,9 та 4,1 м. Їх запас становить 64 та 72 м3/га (запас в кулісах з біогруп — 153 та 182 м3/га, а між кулісами — 25 та 30 м3/га). В порівнянні із природними насадженнями на зрубах, суцільні самосійні за продуктивністю перевершують їх у 1,2–1,6 рази. У насадженнях цілком утворено лісове середовище, зімкненість намету є високою — 0,8–1,0. Лісова підстилка сформована й складається з опаду хвої, сухих гілок і шишок. Зважаючи на високу зімкненість намету, трав’яний покрив у досліджених суцільних самосійних соснових молодняках практично відсутній.

Самозасівання лісу на сільськосподарських угіддях відбувається групами, його густота здебільшого залежить від віддалі від стіни лісу та мікрорельєфу. В борознах і пониженнях густота є вищою внаслідок дещо більшої вологості й осідання насіння під час переміщення вітром, водою або по поверхні снігольоду.

Сильно ослаблений санітарний стан і низька товарність обумовлені повною відсутністю заходів з догляду за цими насадженнями та їхньої охорони. Після проведення санітарних рубок і рубок догляду з самосійних насаджень можна формувати повноцінні насадження природного походження.