“Усвідомлюючи проблематику, ми розпочали активну роботу над удосконаленням внутрішніх процесів, систем та інструментів”, - каже Віктор Смаль.

Кінцевою метою є створення прозорого, комфортного цифрового середовища, яке зробить лісову галузь потужною і процвітаючою.

1. Інвентаризація лісів проводиться застарілими методами без використання сучасних світових практик. Як результат - відсутність точних даних по площі і кількості насаджень.
2. Лісовпорядкування і відведення ділянок часто проводяться без новітніх вимірювальних пристроїв, а дані зберігаються не в електронному форматі, а на папері. Проходять місяці, перш ніж ця інформація потрапляє до центрального апарату Держлісагентства.
3. Лісові пожежі та їх виявлення. На великій території України головним робочим інструментом виявлення пожеж є спостереження із оглядових веж працівниками лісгоспів.

- Дані не збираються централізовано.

- Немає єдиної цифрової протипожежної мережі нагляду за лісами.

- Немає централізованих пультів спостереження за великими територіями.

- Можливості даних із супутників майже не використовуються.

4. Відсутність єдиного інформаційного поля лісової галузі. На сьогодні є велика кількість розрізнених онлайн-ресурсів, які частково вирішують ті чи інші задачі.
5. Адміністративні послуги у лісовій галузі у своїй переважній більшості отримуються з використанням фізичних бланків і необхідністю бути присутнім у відповідних установах.
6. Електронний Облік Деревини (ЕОД) є технічно застарілим.

Окрім того, ЕОД у нинішньому варіанті не дає можливості прослідковувати рух сировини по ринку, особливо коли партії розділяються на частини і змінюють власників та/або свій фізичний стан.

7. Відсутність єдиного картографічного модуля по лісах. Не існує універсальної карти, де б різними шарами відображався актуальний стан лісових насаджень України.
8. Відсутність сучасного торгівельного модуля, який би міг витримати навантаження користувачів під час популярних торгів.