Держлісагентство взяло участь у конференції з питань поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки

Голова Держлісагентства Віктор Смаль долучився в онлайн-режимі до фахової конференції, організованої Держпродспоживслужбою до Міжнародного дня здоров’я рослин. Захід був присвячений одній з найактуальніших загроз для українських лісів — поширенню ясеневої смарагдової вузькотілої златки в Україні, а також обговоренню методів локалізації та ліквідації її осередків, зокрема із застосуванням сучасних підходів до виявлення цього небезпечного шкідника.

На сьогодні поширення ясеневої смарагдової златки, яка віддає перевагу ясена зеленого та ясена звичайного, є однією з найгостріших проблем у сфері лісозахисту.

У своєму виступі Віктор Смаль наголосив, що цей карантинний шкідник уже завдав значної шкоди ясеневим насадженням в ряді регіонів України. Перші осередки златки були виявлені у 2019 році на Луганщині, а вже через два роки площа ураження зросла з 2,4 до майже 5 тисяч гектарів, поширюючись більш ніж на 300 км від початкового епіцентру.

Особливу увагу було приділено ситуації в Харківській області, де златку виявили у 2021 році. Вже у 2023 році інвазія сягнула меж Харкова та Києва. Через бойові дії обстеження лісових масивів на півночі Харківщини ускладнене, однак існує висока ймовірність присутності шкідника і на цих територіях.

Віктор Смаль також підкреслив важливість співпраці з науковими установами, зокрема з УкрНДІЛГА, які здійснюють науковий супровід, організовують обстеження, збір зразків та навчальні заходи для фахівців лісової галузі.

«Смарагдова златка — надзвичайно агресивний шкідник, здатний вражати навіть здорові дерева. Протидіяти цій загрозі можна лише об’єднавши зусилля лісівників, науковців та державних органів. Наше завдання — не просто фіксувати проблему, а розробити і впровадити практичні рішення, що дозволять зберегти наші ліси та забезпечити стійкість екосистем», — зазначив очільник відомства.

Варто зазначити, що у межах своїх повноважень Держлісагентство вже реалвзовує комплекс заходів для локалізації та стримування златки. Зокрема, проводяться вибіркові та суцільні санітарні рубки уражених насаджень, що дозволяє оперативно знижувати джерела розмноження шкідника. Також спільно з Держпродспоживслужбою здійснюється моніторинг із використанням феромонних пасток — одного з найефективніших способів раннього виявлення златки.

Водночас існує низка факторів, що сприяють подальшому розширенню площ ураження, серед яких — відсутність належного контролю за санітарним станом полезахисних смуг та неможливість оперативного реагування через законодавчі обмеження.