Компенсації громадам за збереження самосійних лісів: голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів подробиці

Збереження самосійних лісів є одним із пріоритетів роботи Держлісагентства, адже такі ліси виконують надзвичайно важливу екологічну функцію: сприяють поглинанню вуглецю, збереженню біорізноманіття та формуванню стійких природних екосистем. Про це заявив голова Держлісагентства Віктор Смаль.

«Наразі практика демонструє, що громади не надто охоче передають самозалісені ділянки постійним лісокористувачам. Значною мірою це пов’язано з тим, що самосійні ліси переважно з’являються на необроблюваних сільськогосподарських землях, які громади розглядають як потенційний ресурс для аграрного виробництва», - пояснив він.

За його словами, в Україні ідентифіковано близько 1,9 млн га земель, ймовірно вкритих деревною рослинністю. Втім органи місцевого самоврядування ухвалили рішення про визнання самозалісеними трохи більше ніж 60 тис. га.

«Ми підійшли до тієї межі, коли громади не хочуть за власним бажанням визнавати ці території лісами та передавати їх лісокористувачам. Відповідно потрібен новий підхід у роботі з місцевою владою, щоб стимулювати цей процес», - наголосив Віктор Смаль.

Він додав, що під час робочих поїздок регіонами багато спілкувався з головами громад, і переважна більшість з них не проти зберегти самозалісені території та передати їх у користування. Але за умови, що громада отримає компенсацію. І сьогодні Державне агентство лісових ресурсів та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства напрацьовують варіанти такої компенсації.

Попередньо механізм може виглядати так:

- громада передає самозалісену ділянку у державну власність, після чого ОВА надає її у постійне користування лісокористувачу;

- постійний лісокористувач сплачує до бюджету громади одноразовий компенсаційний платіж рівними частинами протягом 4-8 років;

- сума компенсації розраховується за формулою – 64% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Показники нормативної грошової оцінки по областях можна дізнатися на сайті Держгеокадастру. Приміром, у Черкаській області вартість 1 га ріллі становить 42 733 грн. Відповідно земля під 1 тис. га  самосійних лісів коштує 42 млн 733 тис. грн. За попередньою формулою, лісокористувач має сплатити до бюджету громади 64% - це 27 млн 349 тис. грн. Ця сума вноситься рівними частинами протягом 8 років. Тобто щорічно громада отримуватиме понад 3,4 млн грн.

Очікується, що такий підхід дозволить одночасно розв’язати низку важливих завдань:

- прискорити роботу із передачі самосійних лісів постійним лісокористувачам – за попередніми розрахунками це може бути від 40 тис. га щороку;

- зберегти максимум самосійних лісів як потужний екологічний фактор;

- створити перспективу для збільшення лісового фонду, розвитку ринку торгівлі карбоновими сертифікатами та залучення зеленого фінансування;

- забезпечити економічний розвиток громад – це надходження до місцевих бюджетів, нові робочі місця та посилення енергетичної безпеки.

«Робота над розробкою механізму компенсації триває. Головне – створити умови, за яких громади дійсно будуть зацікавлені у збереженні самосійних лісів, а Україна отримає можливість збільшувати лісистість, посилювати екологічну стійкість та розвивати сучасну зелену економіку», - підсумував голова Держлісагентства.