В осінній період раціон населення доповнюється різними видами дикорослих грибів. Як відомо, лісові екосистеми північних областей України постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, і частина цих насаджень навіть була виведена з експлуатації внаслідок сильного радіоактивного забруднення.

За межі 30-кілометрової зони потрапили короткоживучі та довгоживучі радіонукліди. Перші радіонукліди розпалися за період від декількох годин до кількох років (йод-131, цезій-134), а для других період напіврозпаду коливається від десятиліть до десятків тисяч років (цезій-137, стронцій-90, плутоній-239, америцій-241).

Нині основними біологічно небезпечними радіонуклідами є довгоживучі – цезій-137, стронцій-90 та плутоній-239. У цезію-137 і стронцію-90 вже відбувся період напіврозпаду, який триває близько 30 років (тобто їхня кількість знизилася вдвічі), також частково вони мігрували в глибші горизонти ґрунту та акумулювалися живими організмами (цезій і стронцій є, відповідно, аналогами калію та кальцію).

Проте, незважаючи на напіврозпад і міграцію у нижні горизонти ґрунту, цезій-137 досі становить небезпеку для здоров’я та життя людини. Гриби належать до інтенсивних накопичувачів цього радіонукліду, а стронцій-90 ними накопичується в сотні разів слабше.

Моніторингові роботи проводилися науковими співробітниками Поліський філіал УкрНДІЛГА на території філії «Лугинське лісове господарство» ДП "Ліси України" у 2022–2023 роках.

У різних типах лісорослинних умов та за різної щільності забруднення ґрунту (щільність забруднення 15 Кюрі/кв. км є верхньою межею для ведення лісового господарства) були зібрані певні види грибів, зокрема – білий і польський гриб, лисичка справжня, рижик справжній, підберезовик, моховики зелений і тріщинуватий, маслюки звичайний і жовто-бурий, їжовики черепитчастий і жовтуватий, рядовки зелена та сіра, сироїжки зелена, винно-червона, ароматна та світло-жовта, опеньок осінній, зморшок їстівний, гриб-зонтик та ін.

З цього переліку найбільшим попитом серед населення користуються білий і польський гриб та лисичка справжня.

У таблиці для цих видів грибів (сухий стан плодових тіл) наведена питома активність цезію-137 залежно від щільності забруднення ґрунту цим радіонуклідом у свіжих і вологих суборах. Граничний вміст цезію-137 у плодових тілах грибів згідно чинного гігієнічного нормативу в Україні для сухих грибів становить 2500 Бк/кг.

Отже, виходячи з даних таблиці, можна порахувати перевищення вмісту цезію-137 у зразках відібраних нами грибів у порівнянні з гігієнічним нормативом.

Встановлено, що один і той самий вид гриба за різних лісорослинних умов і щільності забруднення ґрунту цезієм-137 накопичує різну кількість цього радіонукліду.

Для наочності можна порівняти вміст цезію-137 у плодових тілах хряща-молочника гірчака, який є умовно їстівним грибом. Так, у свіжих борах у сухих плодових тілах цього виду гриба вміст радіонукліду сягав 254000 Бк/кг, у свіжих суборах – 92000 Бк/кг та у свіжих сугрудах – 41000 Бк/кг. Таким чином, зі збільшенням вологості та зменшенням багатства ґрунту вміст цезію-137 у плодових тілах грибів збільшується.

Різні види грибів накопичують цезій-137 по-різному. Ранговий ряд їстівних грибів за вмістом цезію-137 у сухих плодових тілах для свіжого бору в порядку зменшення є таким: рядовка зелена (1181000 Бк/кг) > їжовик черепитчастий > польський гриб > маслюк жовто-бурий > маслюк звичайний > рядовка сіра > їжовик жовтуватий > сироїжка зелена > підберезовик > білий гриб > опеньок осінній (1300 Бк/кг). В інших типах лісорослинних умов послідовність видів грибів може відрізнятися, але загальні закономірності за видовим складом зберігаються.

Вміст цезію-137 у грибах також залежить від величини щільності забруднення ґрунту. Наприклад польський гриб належить до сильних накопичувачів радіонуклідів. Так, за щільності забруднення ґрунту до 2,0 Кюрі/кв. км – вміст цезію-137 у сухих плодових тілах польського гриба становить 75000 Бк/кг; защільності забруднення 2,0–4,9 Кюрі/кв. км – 159000 Бк/кг: за щільності забруднення 5,0–6,9 Кюрі/кв. км – 192000 Бк/кг, а за щільності забруднення 7,0–9,9 Кюрі/кв. км – 246000 Бк/кг. Отже, навіть при незначній щільності забруднення ґрунту, вміст цезію-137 у польському грибі в умовах Полісся значно перевищує граничний вміст радіонукліду, передбачений гігієнічними нормативами.

Знизити вміст цезію-137 в грибах, а отже, і його токсичний вплив на організм людини, можна різними простими способами кулінарної обробки.

Найбільш ефективними є:

✅10–15-хвилинне кип’ятіння свіжих грибів з видаленням першої води;

✅замочування свіжих грибів з видаленням води;

✅тривале замочування (на 5–10 годин) сухих грибів і подальше приготування після злиття води.

10–15-хвилинне кип'ятіння дозволяє зменшити вміст радіонукліду у грибах на 80 %. При цьому необхідно пам’ятати, що в процесі кулінарної обробки цезій-137 переходить у розчин. Тому в будь-якому разі воду після попереднього замочування або кип’ятіння потрібно зливати.

Інформацію підготували старші наукові співробітники лабораторії радіоекології лісу Поліського філіалу УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького.