Захід об’єднав вчених й екологічних менеджерів світу, які поділилися найновішими знаннями щодо розповсюдження інвазійних чужорідних видів і досвідом про те, як залучати суспільство та різні зацікавлені сторони до роботи за напрямом профілактики та контролю інвазій.

Під час заходу було представлено багато цікавих ідей і результатів досліджень. Слід відмітити, що більшість дослідників — це молоді науковці на початку своєї кар’єри.

Науковиця УкрНДІЛГА, Катерина Давиденко взяла участь у сесії, присвяченій картуванню та оцінці кумулятивного впливу інвазійних чужорідних видів за допомогою індексу CIMPAL.

Семінар, проведений у співпраці з LifeWatch-ERIC, дозволив заглибитися в робочий процес використання CIMPAL — сучасного інструменту для картографування й оцінки сукупного впливу інвазійних видів на екосистеми. Учасники заходу ознайомилися з останніми досягненнями проєкту GES4SEAS та отримали безпосередній досвід використання хмарного сервісу для аналізу великих наборів даних, що дозволяє проводити оцінку впливу з високою роздільною здатністю на різних масштабах, включаючи глобальний рівень і рівень ЄС.

Тренінг було організовано не тільки для вчених, але й для громадськості і політиків, щоб надати їм інструменти для виявлення середовищ існування, які є під загрозою, визначення гарячих точок впливу й ефективної пріоритезації стратегій контролю інвазійних видів. Хеліана Тейшейра (Університет Авейру, Португалія) продемонструвала компоненти CIMPAL, ознайомила з новими удосконаленнями алгоритму та провела практичну сесію, під час якої учасники тренінгу навчилися створювати карти вразливостей і досліджувати вихідні дані для прийняття стратегічних рішень, направлених на збереження біорізноманіття.

Загалом у конференції взяли участь понад 600 науковців із 60 країн, які представили понад 300 презентацій і 200 постерів, зосереджених на інвазійних чужорідних видах.

Для прикладу, група вчених Європейської мережі інформації про чужорідні види (EASIN) запропонувала низку цікавих ідей щодо кількісного визначення біомаси як показника біологічної інвазії. Так, Френк Куршан (Паризький університет, CNRS, AgroParisTech, Франція) представив кілька презентацій, зокрема на прикладі великих травоїдних тварин, завезених (і місцевих) до Австралії. Він також обговорював підтримку довготривалих досліджень і управління ними.

Катерина Давиденко (УкрНДІЛГА) презентувала дослідження щодо вторгнення ясеневої смарагдової вузькотілої златки в Україну та особливості моніторингу її поширення. Вона повідомила, що два інвазійних шкідники азійського походження – збудник халарового некрозу та ясенева смарагдова вузькотіла златка – нині знищують ясеневі насадження України та загрожують існуванню цього виду в Європі. Було висвітлено методи ідентифікації інвазійних шкідників і перспективи пошуку резистентних генотипів ясена в Європі для збереження популяції Fraxinus excelsior і видів, які з ним асоційовані.

Рейн Бріс (Науково-дослідний інститут природи та лісу, Бельгія) показав корисність е-ДНК та меташтрихового кодування для виявлення та ідентифікації інвазійних видів у прісноводних екосистемах, розповівши про використання цих методів у Бельгії на прикладі ставкового в’юна Misgurnus anguillicaudatus. Особливо цікавою була презентація Джоані Вісенте (Університет Порту, Португалія) — «Огляд сценаріїв і моделей біологічних вторгнень у межах IPBES та оцінювання впливу інвазійних видів». Олаф Буй (Секретаріат немісцевих видів Великобританії) представив аналіз офіційного контролю інвазійних видів у Великій Британії, зокрема щодо невідповідності вимог деяких компаній і розсадників. Він також порушив питання про ризики, пов’язані з онлайн-торгівлею, і закликав до підвищення ефективності інспекцій. Іржі Скухровець (Інститут рослинництва, Чеська Республіка) розповів про створення мережі Citizen Science (дослідження, яке проводиться за участю широкої громадськості або дослідників) для інвазійних видів у Чехії.

Учасники заходу обмінялися цінним науковим досвідом, який використають у своїх подальших роботах. Наступна конференція відбудеться в Бельгії у 2026 році.