Фахівці Держлісагентства взяли участь у конференції зі сказу, організованою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у співпраці з Держпродспоживслужбою, Міністерством охорони здоров’я, Центром громадського здоров’я МОЗ (ЦГЗ) та у партнерстві з Продовольчою та сільськогосподарською організацією (FAO) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (WOAH) за фінансової підтримки Уряду Німеччини.

Захід спрямований на сприяння посиленню міжсекторальній співпраці шляхом просування та зміцнення систем громадського здоров’я. Тож, на Конференції розглядались питання щодо міжгалузевої співпраці між секторами охорони здоров’я, ветеринарії, мисливського господарства (включаючи спостереження мисливських колективів); обміну даними та програмами профілактики; огляду Глобального стратегічного плану з ліквідації сказу до 2030 року; огляду даних щодо глобальної ситуації зі сказом; актуальних доступних даних щодо ситуації з поширення сказу серед людей по регіонах України; даних про випадки сказу серед тварин по регіонах України. Також, було заслухано інформацію про кампанії з вакцинацій щодо профілактики сказу тварин.

Доповідачі багатьох країн учасниць Конференції ділились позитивними прикладами боротьби зі сказом, досвідом щодо успіхів ефективних стратегій та інноваційних підходів у боротьбі зі сказом та взаємозв’язку здоров’я людини, тварин і навколишнього середовища в боротьбі зі сказом, а також тематичними дослідженнями, що висвітлюють успішні заходи «Єдиного здоровʼя».

Щодо ситуації зі сказом в Україні, то наразі вона ускладнюється у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії. Відтак, через бойові дії збільшилася чисельність бродячих і здичавілих собак та котів, а призупинення полювання призвело до різкого зростання чисельності лисиці – природного резервуару сказу. Крім цього, у 2022 році не проводилась пероральна імунізація диких м’ясоїдних на всій території України.

Важливим кроком у боротьбі зі сказом є відновлення Держпродспоживслужбою у 2023 році проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин. Ця робота наразі проводиться із залученням широкого кола користувачів мисливських угідь та місцевих мисливців у тісній співпраці та координації з обласними військовими адміністраціями, зокрема щодо визначення безпечних територій для розкладки приманок з вакцинами вручну.

Завдяки відкритому обговоренню під час конференції учасники розглянули подальшу взаємодію у частині розробки спільних стратегій та використання ресурсів один одного для підтримки ініціатив щодо боротьби зі сказом, що зрештою сприятиме прогресу до світу, вільного від сказу.

Окрім того, було визначено першочергові заходи щодо контролю ефективності пероральної вакцинації диких тварин, яка зараз проводиться в областях України, що включає такі етапи:

• облік споживання принад на контрольних точках;
• контрольний відстріл лисиць з розрахунку 4 голови на 100 км2;
• дослідження методом флуоресціюючих антитіл в державних лабораторіях;
• дослідження зубів лисиць на наявність біомаркеру – тетрацикліну;
• відбір крові від лисиць та дослідження сироватки крові на наявність антитіл до вірусу сказу.

Крім цього, з метою своєчасного виявлення і недопущення захворювання тварин на сказ, органи лісового господарства, мисливського господарства, охорони природи і заповідників зобов’язані дотримуватися вимог Інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин». Зокрема, систематично обстежувати угіддя, де мешкають дикі тварини, і при виявленні їх трупів або добутих з підозрілою поведінкою звірів (відсутність боязливості, неспровокований напад на людей чи тварин) негайно повідомляти працівників державної служби ветеринарної медицини і надсилати матеріал у ветеринарну лабораторію для дослідження на сказ.

Також, Інструкція передбачає щорічно в листопаді-січні одночасно на великих територіях вживати заходи щодо підтримання оптимальних розмірів популяції лисиць, у яких перед періодом їх розмноження (березень-квітень) щільність популяції не повинна перевищувати 0,5 - 1 голови на 1000 га угідь.

Нагальною є потреба ширшого інформування населення щодо проблематики сказу та ліквідації упередженості і фейків, зокрема щодо можливості природи самій справитись з циркуляцією вірусу в середовищі диких тварин.

Варто відмітити, що основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. Людині вірус передається переважно через домашніх тварин (собаки та коти). Особливістю сказу природного типу є формування зон стійкого неблагополуччя. Такі зони розміщені, як правило, в місцевостях з підвищеною щільністю лисиць.

Враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи по боротьбі з ним здійснюються комплексно органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, житлово-комунального, лісового і мисливського господарства, товариствами мисливців, користувачами мисливських угідь під керівництвом надзвичайних протиепізоотичних комісій та органів державної влади на місцях.

Сьогодні державні установи ветеринарної медицини повною мірою забезпечені антирабічною вакциною для проведення профілактичних парентеральних щеплень. Вакцина проти сказу є безкоштовною, і кожен громадян України може звернутися до лікарень ветеринарної медицини.

Довідково. За 9 місяців 2023 року в Україні підтверджено понад 700 випадків захворювання тварин на сказ, що вже перевищило річні показники 2022, 2021 років. Найбільше таких випадків зафіксовано на Вінничині та Одещині. Високий показник випадків захворювання тварин на сказ також фіксується в Житомирській, Кіровоградській та Львівській областях.

Окрім того, у вересні 2023 року в Могилів-Подільському районі Вінницької області зафіксовано випадок смерті людини від сказу, яку покусала домашня кішка і зникла. У 2022 році летальні випадки від сказу серед людей було зареєстровано у Житомирській та Харківській областях.