Для лісокультурного виробництва велике значення має походження насіння. Перебуваючи впродовж тривалого періоду під впливом певних природних умов сформувалися популяції деревних рослин, які пристосовані до них.

Негативні результати неодноразових спроб розведення лісів із насіння, заготовленого в інших географічних районах, були отримані ще у XIX столітті у Франції, Швеціі, Німеччині, Росії. Добре відомий приклад – кривостовбурний і сучкуватий ліс, вирощений із насіння німецького походження, який отримав назву «п’яні сосни» або «дармштадцька сосна» (ДП «Тростянецький лісгосп», Сумська обл.). Практичний висновок із цих дослідів полягав у тому, що для висіву потрібно застосовувати насіння місцевого збору або з районів, які за кліматичними та ґрунтовими умовами близькі до умов місця вирощування. 

Досліди з вирощування в однакових умовах деревних рослин із насіння, зібраного в географічно віддалених одне від одного насадженнях, отримали назву географічних культур. В Україні діяльність зі створення і вивчення географічних культур лісових деревних рослин має понад 100-річну історію. Перші географічні культури сосни звичайної закладено В. Д. Огієвським у Собицькому лісництві ДП «Шосткинский лісгосп» Сумської обл., у 1912–1916 роках. Нині в Україні наявні 38 ділянок географічних культур 14 видів, підвидів та родових комплексів лісових деревних рослин. За результатами їх вивчення в країні розроблено лісонасіннєве районування для 7 головних лісоутворювальних видів та визначено допустимі відстані переміщення насіння за регіонами (Настанови з лісового насінництва, 2017). 

Через зміну клімату прогнозується подальше зменшення зони оптимальних умов росту сосни, що може призвести до зменшення продуктивності, репродуктивної здатності та стійкості соснових лісів. Це ускладнює стійкий розвиток створюваних лісових насаджень, особливо у степових умовах. Визначення добре адаптованих генотипів і популяцій в такій ситуації є актуальною задачею. Результати досліджень географічних культур дозволили виявити певні географічні походження (кліматипи), які навіть при переміщенні на значні відстані характеризуються інтенсивним ростом і високою стійкістю до нових кліматичних умов, часто менш сприятливих, ніж місця росту материнських деревостанів. Такі кліматипи стали основою сортів-популяцій і є особливо цінними для подальшої селекції. 

У 2020 році співробітниками лабораторії селекції УкрНДІЛГА, за участі співробітників лісового господарства, було обстежено географічні культури сосни звичайної віком 46 років у ДП «Лиманський лісгосп» Донецької області (Байрачний Степ) в умовах А1-А2. Серед 37 обстежених кліматичних екотипів 10 – українського походження. Зокрема представлені походження з Івано-Франківської, Львівської, Житомирської, Київської, Сумської, Черкаської, Харківської та Донецької областей. Найгірша збережуваність дерев із Рівненщини (12 %), найкраща – з Харківщини (43 %), тоді як середній показник для ділянки становив 29 %. 

Друга половина вегетаційного періоду 2020 року виявилася аномально посушливою, що значно ослабило дерева. Спалах чисельності пильщика звичайного (Diprion pini L.) призвів до втрати деревами хвої, всихання гілок. Через це частка дерев доброго стану була низькою. Серед українських екотипів 7 характеризувалися станом на рівні та вище за загальний середній показник на ділянці культур. Серед сосен донецького походження найбільша частка прямостовбурних дерев (45 %), більше 20 % таких дерев у Київського та Сумського (борового) екотипів, водночас відсутні прямі стовбури серед дерев із Рівненської області. До кращих за репродукцією походжень віднесено Сумський (боровий) – 53 % дерев із шишками, Львівський – 34 %, Житомирський – 23 %. 

Представлені екотипи комплексно оцінювали за показниками росту (висота, діаметр), якості (селекційна категорія, прямизна стовбура), стану (ступінь розвитку крони, наявність вад і пошкоджень), репродукції дерев. В умовах бору продуктивність контрольного варіанта відповідає ІІ класу бонітету. Дещо кращі ростові показники у дерев Київського кліматипу, хоча клас бонітету ІІ. Наближений до них кліматип із Черкаського бору. Українські походження з Полісся ростуть за ІV класом бонітету. 

Загальний вигляд сосен з Київської (А) та Рівненської областей (Б) у географічних культурах 46-річного віку

За результатами комплексного оцінювання, перспективними виявилися 7 кліматипів, серед яких 3 українського походження. При цьому Київський кліматип за більшістю показників визнано кращим, проте частка дерев із шишками у нього невелика, тоді як Донецький – кращій за репродукцією та часткою дерев із прямими стовбурами, але гірший за висотою. Контрольний варіант (Харківський) поступився зазначеним варіантам за якісними показниками. Саме цим кліматипам буде приділено першочергову увагу при створенні об’єктів лісового насінництва в умовах Донеччини.

Терещенко Л. І.,

к. с.-г. н. пр. н. с. лабораторії селекції

УкрНДІЛГА