Євроінтеграція, цифровізація та наближене до природи лісівництво: підсумки Міжнародного лісопромислового форуму

опубліковано 12 червня 2026 року о 12:15


Команда Держлісагентства взяла участь у Міжнародному лісопромисловому форумі, що відбувся у Львові. Форум зібрав урядовців, народних депутатів, голів громад, науковців, постійних лісокористувачів та представників деревообробного бізнесу.

Основними темами форуму стали перехід на наближене до природи лісівництво, подальша цифровізація лісової галузі, зелене відновлення та євроінтеграція.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив на тому, що лісова та деревообробна галузь України має значний потенціал для розвитку завдяки професійним кадрам, активній взаємодії держави, бізнесу, науки й громадськості та здатності робити вагомий внесок в економіку. Втім її ключовим викликом залишається пошук балансу між економічним зростанням і збереженням довкілля.

«Для цього необхідно вдосконалювати законодавство, підтримувати відкритий діалог між усіма учасниками галузі, ефективніше використовувати наявні ресурси та впроваджувати наукові й практичні рішення. Це дозволить зміцнити економіку країни навіть в умовах війни», - зазначив Тарас Висоцький.

За словами члена Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, народного депутата Олександра Матусевича, сучасне лісове господарство має базуватися на балансі між екологічними та економічними інтересами, а ключовим напрямом його розвитку має стати законодавче впровадження принципів наближеного до природи лісівництва.

«Треба створити відповідну нормативну базу, забезпечити підготовку фахівців і належне фінансування, що дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси, підтримати деревообробну галузь, збільшити її внесок в економіку та вдосконалити законодавство на основі професійного діалогу між державою, наукою й бізнесом», - сказав парламентар.

Попри виклики, спричинені війною, лісова галузь України має не лише зберегти свою стійкість, а й модернізуватися через цифровізацію, прозорість управління та тісну співпрацю з деревообробною промисловістю. На цьому наголосив заступник голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валентин Бачурний.

«Впровадження електронного обліку, сучасних інформаційних систем і спільних рішень між державою та бізнесом має підвищити ефективність, забезпечити відповідність європейським стандартам, сприяти розвитку внутрішньої переробки, створенню доданої вартості та формуванню конкурентоспроможної й екологічно відповідальної лісопромислової галузі», - зазначив він.

Голова Комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович зазначив, що трансформація підприємства на акціонерне товариство має стати не формальною зміною статусу, а комплексною модернізацією управління галуззю через цифровізацію, прозорість і тісну співпрацю з бізнесом та наукою.

«Такий підхід покликаний забезпечити стале управління лісовими ресурсами, підвищити передбачуваність і відкритість ринку деревини, підтримати розвиток деревообробної промисловості та створити умови для зростання конкурентоспроможності українського лісопромислового комплексу», - пояснив Ігор Зубович.

Про перебіг процесу переходу лісової галузі на наближене до природи лісівництво розповіли начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Будзінський та начальник Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека.

У своїх виступах вони зауважили, що майбутнє лісового господарства України пов’язане саме з наближеним до природи лісівництвом, адже воно дозволяє адаптувати ліси до кліматичних змін, зберігати їхні екологічні функції та підвищувати економічну ефективність використання ресурсів.

«Нові принципи необхідно закріпити на законодавчому рівні, модернізувати нормативну базу, навчити фахівців і комплексно впроваджувати сучасні підходи до управління лісами, адже досвід європейських країн і практичні результати в Україні свідчать, що відмова від суцільних рубок на користь рубок переформування здатна збільшити продуктивність лісів, забезпечити стабільне постачання деревини та зміцнити суспільну довіру до галузі», - зазначив Ігор Будзінський.

Про подальший розвиток цифрових сервісів у лісовому секторі розповів генеральний директор ДП «ЛІАЦ» Гамлет Погосян. За його словами, розвиток електронного кабінету експортера та його розширеної версії PRO є ключовим кроком до цифровізації лісової галузі України. Він має забезпечити прозорість, простежуваність і зручність роботи з лісопродукцією, особливо в контексті вимог європейського регламенту ЕUDR.

«Запровадження автоматизованої перевірки документів, інтегрованих реєстрів, геоаналітики та інструментів масового опрацювання даних має спростити взаємодію бізнесу з державними системами, підвищити ефективність контролю, мінімізувати ризики при експорті та створити єдиний цифровий простір для деревообробних підприємств», - зазначив керівник ДП «ЛІАЦ».

Міжнародний лісопромисловий форум став ефективною платформою для відкритого діалогу між державою, бізнесом, наукою та громадськими інституціями, де було напрацьовано спільне бачення подальшого розвитку галузі.

Обговорення підтвердило, що ключовими пріоритетами залишаються євроінтеграція, впровадження принципів наближеного до природи лісівництва, цифрова трансформація та підвищення прозорості ринку деревини.

Учасники форуму зійшлися на думці, що лише поєднання реформ, сучасних технологій та відповідального управління лісовими ресурсами дозволить забезпечити сталий розвиток галузі, зміцнити її економічний потенціал і водночас зберегти екологічний баланс.

Форум також став майданчиком для нових партнерств і практичних рішень, які надалі сприятимуть модернізації лісового сектору України та його інтеграції до європейського ринку як конкурентоспроможної та екологічно відповідальної галузі.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux