Лісогосподарська діяльність під час повномасштабної війни: головне з розширеного засідання колегії Держлісагентства

У Держлісагентстві провели розширене засідання колегії за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцького. Однією з головних тем став пошук балансу між економічними, соціальними та екологічними факторами лісогосподарської діяльності в умовах повномасштабної війни, враховуючи завдання уряду збільшити обсяги лісозаготівлі.

«Повністю поділяю думку Тараса Висоцького про те, що лісовий сектор має значний економічний та екологічний потенціал. Але щоб мати змогу використовувати його повною мірою, маємо розв’язати низку проблем, які сповільнюють зростання галузі», - зауважив голова Держлісагентства Віктор Смаль.

Насамперед йдеться про надмірну зарегульованість на фоні обмеженого доступу до значної частини лісів через тимчасову окупацію, бойові дії та замінованість лісових масивів.

Річ у тім, що Україні лише 38% лісів мають статус експлуатаційних, тобто таких, де можна вести господарську діяльність без суворих обмежень – вони призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині. Решта – це ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі та захисні ліси з повним або частковим обмеженнями на лісогосподарську діяльність.

«Постає закономірне питання: чи можемо ми під час повномасштабної війни, коли фронту потрібна деревина та колосальний фінансовий ресурс, додатково скорочувати площі експлуатаційних лісів, зменшувати відрахування до бюджету (а за підсумками 2025 року вони склали 16,1 млрд грн), але при цьому кардинально збільшувати території природно-заповідного фонду, де лісогосподарська діяльність заборонена? Жодна країна світу не робила цього під час війни», - наголосив Віктор Смаль.

Він додав, що лісовий сектор також не може ігнорувати європейський досвід господарювання в лісах, адже Україна рухається євроінтеграційним треком.

«За статистикою, країни ЄС використовують 80-90% середньорічного приросту деревини у своїх лісах, Україна – в межах 40%», - навів приклад очільник Держлісагентства.

За його словами, конструктивна позиція полягає в тому, щоб збільшити кількість доступного ресурсу без шкоди для довкілля. Реальні кроки до цього:

- збереження самосійних та ненаданих у користування лісів;

- механізація лісозаготівлі з використанням сучасної техніки;

- розбудова мережі лісових доріг;

- дерегуляція та внесення змін до нормативно-правових актів.

«Наразі лісова галузь перебуває у непростому становищі: з одного боку ми маємо задовольнити запит бізнесу на збільшення ресурсу для деревообробки, з іншого – дотримуватися екологічних норм та міжнародних зобов’язань України. І наше завдання органічно поєднати у своїй роботі ці, здавалося б, непоєднувані речі. Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо це зробити», - підсумував Віктор Смаль.