Досвід багатьох країн у вирішенні проблеми зміни клімату засвідчує, що лісогосподарська галузь має значний потенціал щодо залучення кліматичного фінансування для запобігання зміні клімату й зменшенню його негативного впливу на довкілля шляхом збільшення обсягів поглинання вуглекислого газу лісовою рослинністю.

Удосконалення практики лісогосподарської діяльності, спрямованої на збільшення обсягів поглинання вуглекислого газу й утримання вуглецю в лісових насадженнях, передбачає впровадження заходів, які сприяють збереженню лісів, покращенню лісоуправління, лісовідновленню та лісорозведенню.

Кліматично орієнтоване ведення лісового господарства (Climate Smart Forestry) дає можливість не лише підвищувати стійкість лісів, збільшувати їх біорізноманіття та продуктивність, але й створює передумови для покращення фінансування галузі. Шляхом залучення кліматичного фінансування в Україні можуть підтримуватися ініціативи з покращення управління лісами, підвищення рівня лісистості, створення природоохоронних територій, сприяння сталому виробництву деревини та монетизації екосистемних послуг. Для належного проведення відповідних заходів зі збільшення обсягів поглинання вуглецю лісовими насадженнями необхідно забезпечити наукову й експертну підтримку лісогосподарської діяльності, а також достовірно оцінювати обсяги накопичення вуглецю в результаті цих заходів.

Ключовою умовою для залучення кліматичного фінансування є наявність відповідної системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ, або MRV – Monitoring, Reporting and Verification). Така система має забезпечувати багатоетапний процес, за допомогою якого лісові «вуглецеві» проєкти повинні продемонструвати свою ефективність, щоб отримати сертифіковані одиниці скорочення та кредити, які можуть бути продані на ринку. Залежно від обраних протоколів, система МЗВ може включати кількісну оцінку запасів вуглецю, оцінку «витоків» вуглецю (втрат вуглецю поза межами лісових ділянок, на яких проводяться заходи для збільшення обсягів його накопичення), оцінку потенційних джерел подвійного обліку, перевірку юридичних прав на володіння квотами, аналіз коментарів зацікавлених сторін тощо. Але основу МЗВ, безумовно, складає моніторинг викидів і поглинання вуглецю на лісових ділянках, де саме реалізуються лісові «вуглецеві» проєкти.

Компанії, які прагнуть зменшити свій «вуглецевий слід» та досягти вуглецевої нейтральності свого бізнесу, зацікавлені купувати вуглецеві одиниці, тобто обсяги СО2 еквіваленту, які абсорбуються в лісових насадженнях внаслідок проведення проєктної діяльності. Проте такі вуглецеві одиниці мають бути не лише згенерованими в рамках проєктної діяльності, але й верифіковані та сертифіковані в рамках процесу МЗВ.

Лісові «вуглецеві» проєкти потребують консолідації зусиль різних зацікавлених сторін – лісокористувачів, органів місцевого самоврядування, представників місцевих громад, бізнесу, інвесторів, науковців і фахових експертів, неурядових організацій, акредитованих верифікаторів, органів реєстрації тощо. Ці зусилля не тільки сприятимуть поглинанню вуглецю, але й посилять економічні можливості лісового господарства, створять додаткові робочі місця та сприятимуть збереженню біорізноманіття. У цьому контексті ініціативи щодо удосконалення лісоуправління, підвищення продуктивності та збереженості лісів мають важливе значення як для запобігання зміні клімату, так і для відновлення природних екосистем.

Інформацію підготував Ігор Букша, завідувач відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА